| 
ВХОД

Здравоохранение Украины в опасности, которой не было прежде!

28 Мая 2015
821
0
Срочный пресс-релиз Всеукраинского Врачебного Общества от 28 мая 2015
 
 
Приводим полный текст весьма шокирующего документа, раскрывающего, какая опасность нависла над отечественной медициной. Да, написано много, но факты стоят того, чтобы прочесть пресс-релиз до конца.
   
ПРЕС-РЕЛІЗ
 
Всеукраїнське Лікарське Товариство попереджає:
Галузь охорони здоров’я України у небезпеці, якої вона ще не знала
   
Українські лікарі глибоко стурбовані підготовленою МОЗ та Урядом України спробою тотального роздержавлення та нерегульованої комерціалізації системи медичного обслуговування, фактичного переводу її з соціальної сфери у сферу комерційного бізнесу, з орієнтацією не на здоров’я людей, а на  отримання прибутку.
 
Усі країни постійно вдосконалюють свої системи охорони здоров’я (СОЗ). Це складна робота і неквапливий рух, бо ціна помилок – життя людей. 
 
Опрацювання шляхів реформування протягом останніх 20 років сформувало підґрунтя для формулювання бачення нової національної моделі охорони здоров’я, яке було опрацьовано повністю у публічному форматі упродовж березня – липня 2014 року і було направлено до Кабміну. 

Концепція побудови нової національної СОЗ в Україні (так називався цей документ), відповідно до настанов ВООЗ передбачала комплексні системні зміни у 6-и основних напрямках: системі управління, фінансування, кадровій політиці, наданні послуг, інформаційному забезпеченні, забезпеченні населення ліками та товарами медичного призначення, а також побудову в Україні системи громадського здоров’я.  

Це бачення базувалося на кращому національному досвіді, на результатах доказових досліджень ВООЗ, Світового банку та інших експертних інституцій, досвіді країн Європи, передусім східної.  

Враховуючи небажання керівництва Кабміну проводити реальні зміни та зі зміною керівництва МОЗ усі ці напрацювання і досвід були відкинуті. Новий міністр, симпатичний і люб’язний, продовжує всім щедро обіцяти – ось, ось буде опубліковано зміни, скоро все зміниться. А насправді, не у масмедійних куплених релізах, усе змінювалось лише на гірше. Тому свідки і пацієнти, і медики, і управлінці. 

Криза, війна – це лише вони винуваті, що нам так тяжко - так нас переконували.

А ще Микола Семашко, зі своєю «радянською» системою ОЗ! 
 
За задумом нових експериментаторів у нас мала скластися думка про невідворотність і навіть бажаність тільки самих радикальних змін у системі – БУДЬ ЩО краще ніж те, що зараз. Існуючу систему необхідно негайно знищити. 

І нарешті завісу піднято. Так званий пакет законодавчих ініціатив оприлюднено 22 травня 2015 року. На аналіз, обговорення і врахування його результатів дали аж 4 дні. І це у найчутливішій сфері, до якої має стосунок кожна людина, бо там народжується і там часто помирає.

Нам пропонують з 1 січня 2016 року усі заклади охорони здоров’я перетворити на підприємства або некомерційні або (байдуже) комерційні і дозволити їм заробляти у будь-який спосіб . Автономізація (так це називається) пропонується як самодостатній механізм, що стане локомотивом реформи,  забезпечивши ефективне використання коштів у галузі, до якого практично немає протипоказів, ризиків і альтернатив. 

Однак, наш вітчизняний досвід (зокрема отриманий у ході реалізації проектів за підтримки єврокомісії) і дані наукового аналізу свідчать про зовсім протилежне.

Автономізація, це обов’язковий елемент реформи, який втім може бути реалізований (поетапно) лише після комплексу обов’язкових мікросистемних і макросистемних змін у організації управління і фінансування галузі, кадровій політиці,  рівні інформатизації тощо. За оцінками провідних експертів це складна і багатовимірна робота, яка не може бути якісно (з нівелюванням ризиків) зроблена швидше ніж за декілька (3-5) років.            
 
Передумовами для впровадження  автономізації є:
  1. Затвердження законодавства щодо: 
  • пулінгу бюджету охорони здоров’я на рівні регіону (доказові дослідження, рекомендації ВООЗ, Світового банку, європейський досвід, досвід АТО); гарантованого обсягу медичної допомоги; порядку утворення та припинення закладів охорони здоров’я, класифікації ЗОЗ, порядку формування штатів ЗОЗ; особливостей укладання договорів про медичне обслуговування населення, механізми фінансування ЗОЗ, - особливості оподаткування ЗОЗ, контрактування керівників ЗОЗ;  індивідуальна відповідальність медичних працівників, система управління якістю медичного обслуговування, ліцензування, акредитація і сертифікація, громадський нагляд за ЗОЗ тощо.
  • Закони України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (внесення змін) “Про заклади охорони здоров’я” (новий закон, законопроект розроблений та розглянутий Урядовим комітетом у 2014 році) , “Бюджетний кодекс”, “Податковий кодекс”
  • Підзаконні акти щодо механізмів фінансування ЗОЗ: «Методика розрахунку цін на медичні послуги», механізми визначення та застосування подушового нормативу, механізми застосування глобального бюджету, тарифи на медичні послуги (діагностично-споріднені групи – перші зразки не раніше ніж через 2-3 роки) та інші.
  1. Підготовка органів управління ОЗ до виконання функції закупівель та контролю дотримання умов договорів про медичне обслуговування населення (інституційне зміцнення та навчання кадрів);
  2. Аналіз та планування реструктуризації мережі ЗОЗ, першочергове визначення закладів, що набудуть статусу багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування (БЛІЛ) - «стратегічних лікарень», які у т.ч. мають трансформуватися у госпітальні бази в умовах надзвичайних станів та військових дій.
  3. Становлення інституції лікарського самоврядування, розробка і впровадження нормативів навантаження на медичних працівників та скасування “Наказу №33”.
  4. Поетапна по мірі формування інфраструктури БЛІЛ зміна медичних маршрутів пацієнтів з гострими станами і захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування у цілодобовому стаціонарі з відповідним перенесенням обсягів бюджетного фінансування.
  5. Організація професійного відбору та навчання керівників ЗОЗ на компетентнісних засадах.
  6. Впровадження контрактування керівників ЗОЗ на основі компетентності (готовність до роботи в умовах застосування ринкових регуляторів).
  7. Розробка програм та заходів соціального захисту, перепідготовка та працевлаштування працівників ЗОЗ, що будуть вивільнятися у наслідок автономізації та оптимізації мережі
  8. Поетапна автономізація ЗОЗ, реорганізація державних і комунальних ЗОЗ у комунальні неприбуткові (некомерційні)  підприємства а укладання з ними договорів про медичне обслуговування населення.
Усі ці елементи і кроки витікають з Концепції побудови нової національної СОЗ України, розробленої за активної участі Всеукраїнського Лікарського Товариства. Документу ще з літа минулого року не дав ходу голова Уряду Арсеній Яценюк.
 
Щоб не ускладнювати собі життя напрацьованою Концепцією і послідовністю, сьогоднішні реформатори від МОЗ оприлюднили «реформаторський пакет», як чорта зі скриньки - несподівано. Готували ж не публічно, у глибокій таємниці. Жоден з відомих в Україні і поза її межами експертів в організації охорони здоров’я до цієї роботи не був долучений, а якщо й був то напевно побоїться ганьбити своє ім’я зізнанням.
 
Тож у цієї антинаціональної «реформи» є поки що одне ім’я – Олександр Квіташвілі або «Той, хто усе продав» у Грузії. Лікарні у Грузії після горе-реформування повертають у державну власність за ціну у тисячі разів більшу, ніж за яку продали. А тепер він «допомагає» створити «національну» (!?) модель охорони здоров’я нам. 

Тож, треба пильнувати медикам – бо завтра масове безробіття у галузі.

Слід пильнувати громадам – бо завтра їх єдину лікарню просто вкрадуть, бо інших методів господарювання поки що не навчилися. 
Варто пильнувати політикам – бо потім за прикладом інших прийдеться теж шукати політичного притулку. 

Медицина не шкарпеткова фабрика і не кіоск «Морозиво». Це боляче.  Народ не забуде «героїв». 

ВУЛТ виступає з рішучим протестом проти такого непродуманого реформування та звертається у всі органи державної влади щоб не допустити катастрофи у галузі. 
 
Довідково

...Економічні та політичні кризи ставлять під сумнів здатність держави та інститутів забезпечувати доступ, надання послуг і фінансування. Нерегульована комерціалізація супроводжується стиранням кордонів між державними і приватними партнерами, тоді як обговорення питань прав і повноважень стають все більш політизованими.
У 1980-х і 1990-х роках багато країн вводили плату за користування послугами в спробі залучити нові фінансові ресурси в слабкі служби, нерідко в контексті самоусунення держави і скорочення державних ресурсів на охорону здоров'я. Більшість з них зробили ці заходи, не замислюючись про масштаби збитку, який вони заподіюють своїми діями. У багатьох випадках це призвело до різкого скорочення користування послугами, особливо серед уразливих груп населення, у той час як частота випадків катастрофічних видатків збільшилась. 
(З Доповіді ВООЗ про стан охорони здоров’я у світі, 2008 рік). 

Отзывы

Ваш комментарий:

Ваше имя:

On-line консультация